Любов матері – велике диво на землі, яке являється з вічності буття і не покидає дитину довіку. Вона чудотворна, як те біблейське гірчичне зерно, яке Ісус Христос у притчі, розказаній для своїх учнів, порівняв із Царством Небесним. Малесеньке те зернятко, найдрібніше з усього земного насіння, а один чоловік узяв і посіяв його на полі своїм. І коли зійде з того зерняти паросток, і виросте, і стане деревом, то віття пустить таке велике, що птаство небесне злітатиметься і кублитиметься у віттях його.
Росте древо материнської любові, росте-розростається день за днем, літа за літами, корінням усе щедріше рідниться з землею і дає силу дітям, а кроною молиться до неба і дарує дітям світло. І хоч діти самі вже немолоді, а у вітті маминого древа вони маленькі, як гірчичне зернятко, бо для матерів ми завжди діти. І має те древо чарівну дивовину – воно буяє вічною зеленню, і дай, доле, щоб на ньому не зів’янув жоден листочок, бо любов материнська – як ангел-хранитель цілого роду. І навіть із сивої вічності бачить мама своїх дітей, онуків, далеких нащадків і береже їх у сяйливому древі любові.
За матеріалами книги Анатолія Пашкевича “Мамина вишня”.
В Україні День матері цьогоріч припадає на 11 травня. З нагоди цього свята бібліотека ліцею №13 “Авіор” презентує книжкову виставку “Мати – її величність, у неї в обіймах вічність”. Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду експозиції. Виставка діятиме до 21 травня.
